Змучені постійними обстрілами мешканці прифронтових Степногірська та Приморського без зайвих вагань зібрали найнеобхідніші речі й рушили разом із правоохоронцями до обласного центру.
Поліцейські щоденно приділяють належну увагу жителям цих населених пунктів. Попри постійні ворожі атаки на Степногірськ, тут досі живуть люди. В переважній більшості – це пенсіонери та люди похилого віку, також є й родини, в яких виховуються діти.
Найбільший стимул для роботи евакуаційних груп – безпека людей і довіра до поліції, розуміння того, що на їхню допомогу та підтримку можна розраховувати.
Так, декілька_тижнів тому поліцейські вивезли матір з малолітньою донькою. Вони настільки раділи новому прихистку, що мати 8-річної Кароліни описала свої враження від поїздки та умов мешкання в місцевому чаті степногірців. Вона дякувала поліцейським евакуаційної групи за приділену увагу та врятоване життя її родини: «ТУТ КЛАСНО! Ти ніби потрапляєш в інший світ, де можна не бігти в магазин через страх, що зараз прилетить, а спокійно перебувати на вулиці, спілкуватися...» У своєму повідомленні жінка звернулася до сусідської сім’ї, в якій також виховуються діти: «Не бійтеся виїжджати, я теж довго не наважувалася та терпіла... Але зараз ми тут і я дуже вдячна пані Наталії та всім поліцейським, хто брав участь у нашій евакуації. ВСЕ ТАК ЯК ВОНА Й ОБІЦЯЛА!!! Ми на вас чекаємо, зустрічатимемо вас із кульками!», – закликала до евакуації Іванна.
Ось так, спільними зусиллями правоохоронців і небайдужих містян вдалося вмовити на евакуацію останню родину з дітьми, яка мешкала у побитій снарядами багатоповерхівці Степногірська. Цей дім стоїть на околиці міста та щоденно з усіх боків обстрілюється ворогом.
Тепер ціла сім’я – двоє дітей, їхні батьки, дідусь і домашні тваринки перебувають у безпеці.
Також минулого тижня правоохоронцям вдалося евакуювати маломобільну жінку. Тетяна Вікторівна розповіла, що її перебування в рідному місті ускладнюється відсутністю електропостачання. Пенсіонерці постійно потрібен інсулін, який можна зберігати лише в холодильнику. Проте зараз це неможливо, адже більша частина міста перебуває без світла. Крім того, під час активних обстрілів жінці важко спускатися до підвалу. Каже: «Маю погане здоров’я, але через збройну небезпеку можу зовсім його лишитися!» Вирішила їхати. Тим більше, що для неї поліцейські вже приготували кімнату з усіма необхідними умовами для проживання.
Також днями правоохоронці евакуювали ще дві родини з Приморського, в яких дітлахів виховують мами-одиначки. Тетяна переймається за те, що її 10-річний відмінник Михайло завжди був для однолітків взірцем у школі. З початком бойових дій дитина не має змоги навіть навчатися в онлайн-режимі – вже понад рік у них вдома немає ніяких комунікацій.
Лариса, матір іншої евакуйованої сім’ї, також зважилася на виїзд з обстрілюваного Приморська задля безпеки єдиного сина. Село щоденно обстрілюється, дитина лякається, більшість часу доводиться перебувати в укритті. До того ж, 9-річний Максимка дуже сумує за своїм двоюрідним братом із Запоріжжя. Раніше, до війни, вони були не розлий вода, часто приїздили один до одного в гості. Тому зараз мама хлопчика вирішила поїхати на певний час до родичів.
Евакуація з прифронтових населених пунктів Запорізької області триває. Громадяни завжди можуть розраховувати на підтримку та допомогу поліцейських.
Відділ комунікації поліції Запорізької області
