Вони говорять мовою доказів: 19 серпня - День спеціалістів-криміналістів Нацполіції України (ВІДЕО)
Є професії, про які не знімають фільмів, бо в них нібито замало героїки чи яскравих сцен, тут - лише правда: брудна, важка, кривава. Де інші відводять очі, спеціалісти-криміналісти поліції Запоріжжя дивляться вглиб.
Кроки у пилу після ворожих обстрілів, безперервне клацання фотоапарата серед залишків багатоповерхівки, шелест пакета з рештками того, хто ще мить тому ЖИВ.
Обстріли.
Коли вночі місто здригається від вибухів, поруч ще чути виття сирен, а над руїнами ще не встиг влягтися пил - вони розкладають валізу та збирають докази.
Чорні сліди на стінах - не просто попіл чи нагар. Це - геометрія злочину. Шматок металу рашистського виробництва - не уламок. А особистий підпис ворога.
Страшно? Так. Але страх не паралізує, він загартовує. Боляче? Постійно. Особливо, коли бачиш дитячу іграшку посеред розбитої оселі. Але серце відкладає біль «на потім». У душі - гнів, у діях - точність.
Вбивства.
Доки хтось кричить у пошуках винного та намагається знайти відповіді на запитання - криміналісти слухають мовчання доказів. Мертве тіло говорить: шепіт багнюки під нігтями, крик застиглої крові на стіні, вікно, що відчинене зсередини.
Емоції? Злість на жорстокість та співчуття до тих, хто не дочекався дзвінка чи повідомлення. Біль стискає серце, але розум тримає рівновагу.
Репатріації.
Найважча робота. Коли наслідки війни отримуєш у чорних пакетах, разом із тілами загиблих, кожна експертиза стає обіцянкою: повернути ім’я, правду, честь. У ці моменти криміналісти вже не просто фахівці, вони - міст пам’яті та надія для тих, хто чекає.
Іноді вони мовчать довше, ніж треба, бо будь-яке передчасне слово може повести хибним шляхом.
Крадіжки.
Дрібні, великі, зухвалі, цинічні. І завжди - сліди. Відбиток пальця на шибці, клаптик футболки, що зачепився за цвях на паркані, чужий слід взуття у знайомому домі. Знову - робота. Точна, рутинна, майже невидима.
Відчуття? Втома. Внутрішня, глибока. Не фізична - екзистенційна. Бо коли знову і знову стикаєшся з несправедливістю, щось у тобі ніби кам’яніє. Але потім... Погляд старенької, в якої вкрали спокій, довіру та впевненість, що її дім – це її маленька фортеця. І в той момент людський біль торкає найтонші струни душі й стає єдиним дороговказом: ти там, де повинен бути, на своєму місці, на правильному шляху.
Криміналісти не шукають слави, вони - у постійних пошуках істини, яку знаходять серед попелу, слідів, крові та мовчання, що говорить більше за слова. Вони не носять зброї, але їхній фронт - у деталях, а їхня війна - за правду.
Ми вітаємо спеціалістів-криміналістів Національної поліції України з професійним святом. Пильності, невтомності та яскравих слідових картин!
Відділ комунікації поліції Запорізької області
