«Один наш боєць вартує їхніх десяти», – запорізький поліцейський-спецпризначенець Віталій Нестеренко (ВІДЕО)
Він пережив підрив бронетранспортера, втратив побратимів і вийшов з-під ворожого вогню з важкими пораненнями. Понад рік Віталій Нестеренко служив у полку «Луганськ-1» ОШБ Нацполіції «Лють». Нині він – боєць батальйону поліції особливого призначення ГУНП в Запорізькій області й виконує завдання у складі дронових розрахунків як споттер.
На початку 2024 року Віталій вирішив долучитися до Об’єднаної штурмової бригади Нацполіції «Лють».
«Мене мотивувало те, що війна триває і потрібно щось робити. Я вирішив спробувати себе в цій справі», – розповідає поліцейський.
У вересні 2024 року під час виконання бойового завдання в Торецьку Віталій отримав важке поранення. Того дня екіпаж бронетранспортера М113 вирушив на допомогу побратимам.
Через те, що звичний маршрут був перекритий ворогом, бійцям довелося шукати інший шлях. Під час руху ББМ натрапила на мінний «шлагбаум» і підірвалася. Побратим на псевдо Портос допоміг Віталію підвестися, вклав йому в руку автомат, після цього вони почали виходити з небезпечної зони під ворожим вогнем.
«Я не міг зрозуміти, що зі мною. Одне око не бачило, усе було в крові. Коли торкнувся спини, побачив, що вона теж у крові. Але треба було йти», – згадує капітан поліції.
Разом із побратимами він дістався укриття, проте небезпека не минула. Група опинилася на території, контрольованій ворогом. Противник знову відкрив вогонь. Бійці втратили чотирьох побратимів, але ті, хто залишився живим, продовжували боротися за порятунок.
Попри важкі поранення, Віталій зміг самостійно вийти з небезпечної зони. Згодом навіть медики дивувалися, як йому вдалося самостійно вибратися в такому стані.
«Я йшов, хоча ноги майже не слухалися. Мені потрібно було йти – я не міг здатися. У голові постійно звучав голос дружини: «Йди, йди». Це мене тримало», – розповідає поліцейський.
Того дня Віталій не лише пережив важке поранення, а й утратив побратимів. Пам’ять про них назавжди залишається з бійцем.
Нині Віталій служить у батальйоні поліції особливого призначення ГУНП в Запорізькій області та виконує бойові завдання у складі дронового розрахунку як споттер.
Це робота, яка потребує уважності та фізичної витривалості. Віталій готує безпілотник до виконання завдання, споряджає його та виносить до точки зльоту. На кожному етапі важливі точність і злагодженість дій, адже споттер працює в тандемі з оператором, допомагаючи йому зосередитися на керуванні безпілотником.
У такій роботі немає другорядних обов’язків. Від уважності споттера, правильності підготовки обладнання та взаєморозуміння між членами екіпажу залежить злагодженість дій усієї команди. А працювати доводиться в умовах, коли противник полює на дронові розрахунки, намагаючись виявити їхні позиції.
«Ворог постійно шукає нас. Одного разу нашу позицію було виявлено, хоч ми довго намагалися її не демаскувати. Спочатку окупанти обстрілювали сусідні позиції, а потім дрони почали залітати й до нас. Увечері скидали боєприпаси десятками», – ділиться Віталій.
За його словами, противник має чисельну перевагу, однак кількість не завжди визначає результат бою. Важливими залишаються підготовка, витримка, взаємодопомога та рішучість кожного бійця.
«Один наш боєць вартує їхніх десяти», – переконаний капітан поліції.
Війна навчила Віталія цінувати життя та підтримку побратимів. Він не приховує, що відчуває страх, але це не стає причиною відмовлятися від виконання завдань.
«Мені постійно страшно, але роботу треба виконувати. У нас усіх одна мета – мир. І неважливо, де ти перебуваєш: на бойовій позиції чи в тилу, виконуючи поліцейську роботу. Якщо люди потребують допомоги, ти маєш прийти й виконати свої обов’язки», – говорить спецпризначенець.
Сьогодні Віталій Нестеренко продовжує службу, виконує бойові завдання та ділиться досвідом з побратимами. Змінюються підрозділи й напрямки роботи, але незмінним залишається його ставлення до служби – бути поруч із тими, хто потребує допомоги, і робити все можливе заради спільної мети.
Відділ комунікації поліції Запорізької області
