«Кожне врятоване життя - найбільша мотивація»: запорізький поліцейський Руслан Воронін про евакуацію людей із-під ворожих обстрілів
Пошкоджені будинки, дороги під прицілом російських ударів і постійна небезпека. Поліцейські ризикують життям, щоб евакуювати цивільних, допомогти пораненим і задокументувати воєнні злочини.
Від початку року російські атаки на Комишуваську громаду посилилися. Особливу загрозу становлять FPV-дрони, які чатують на транспорт уздовж доріг. Начальник чергової частини відділення поліції № 2 (Вільнянськ) Запорізького районного управління поліції Руслан Воронін розповів про небезпечні виїзди, врятованих людей і тих, кого, на жаль, уже не вдалося вивезти живими.
«Найбільшу небезпеку становлять так звані дрони-ждуни. Вони перебувають біля узбіччя й очікують, коли повз проїде автомобіль. Щойно з’являється ціль, безпілотник підіймається в повітря та завдає удару. Під загрозою не лише військові й поліцейські, а й звичайні цивільні люди», - розповідає Руслан Воронін.
Перед евакуаціями правоохоронці оцінюють оперативну обстановку, перевіряють інформацію про обстріли та обирають маршрут і час виїзду. За потреби залучають військових, волонтерів і представників капеланського патруля.
«Іноді сприятливішими для евакуації стають дощ або туман - погодні умови, за яких безпілотникам складніше виявляти цілі. Але повністю безпечного часу на цій території немає», - пояснює поліцейський.
Один із найскладніших виїздів - до Таврійського, де допомоги потребував літній чоловік із пораненнями, який не міг самостійно пересуватися. Поліцейські разом із військовими вирушили до нього, однак дорогою опинилися під атакою FPV-дронів.
«Довелося сховати службовий автомобіль і пішки просуватися до будинку, де перебував поранений. Рухалися від одного будинку до іншого, шукаючи укриття. Часу на роздуми не було - людина потребувала допомоги», - згадує Руслан Воронін.
Чоловіка винесли на ношах і доправили до Запоріжжя, де передали медикам. Згодом поліцейський дізнався, що його стан покращився.
Сам правоохоронець неодноразово опинявся за крок від загибелі. Під час супроводу автобуса з представниками місцевої громади він повертався пішки до безпечного місця, коли почув звук FPV-дрона.
«Я почув, що FPV летить у мій бік, і прискорив крок, щоб дістатися укриття. Звук ставав дедалі ближчим. І раптом дрон упав буквально біля моїх ніг. На щастя, він не вибухнув. У той момент розумієш, наскільки тонка межа між життям і смертю. Для мене це було ніби другий день народження», - розповідає майор поліції.
Окрім порятунку цивільних, поліцейські виїжджають на місця загибелі людей, документують воєнні злочини росіян і транспортують тіла для судово-медичної експертизи. Іноді ця робота має особливо болісний вимір: люди, яких правоохоронці раніше закликали залишити небезпечну територію, гинуть під російськими ударами.
Під час одного з виїздів до Таврійського поліцейським довелося пішки діставатися до місця загибелі місцевого жителя та виносити його тіло.
«Ми розуміли, що там небезпечно, але мусили виконати свою роботу. Тіло донесли до службового автомобіля на ношах і вивезли. А вже після нашого виїзду по цій території знову завдали ударів керованими авіабомбами», - пригадує Руслан Воронін.
Найважче - усвідомлювати, що деяких можна було врятувати, якби вони погодилися на евакуацію. Поліцейські неодноразово переконують людей виїжджати, пояснюють небезпеку, шукають аргументи та допомагають організувати порятунок. Проте не всі наважуються залишити рідні домівки.
«Люди кажуть: «Я тут народився, тут виріс і тут помиратиму». Ми пояснюємо, що залишатися небезпечно, залучаємо представників громади, старост, намагаємося переконати. Але іноді люди погоджуються лише тоді, коли снаряд уже влучив у їхній будинок і жити там більше неможливо», - ділиться поліцейський.
Для літніх людей рішення про евакуацію особливо складне: за плечима - десятиліття життя у власному домі, господарство, спогади. Часто вони бояться невідомості або не мають рідних, які могли б прихистити їх. Однак відмова виїжджати може коштувати життя.
Особливу увагу правоохоронці приділяють родинам із дітьми. Нещодавно їм вдалося евакуювати дві такі родини, які зрештою усвідомили, що залишатися вдома більше не можна.
Запам’ятався Руслану Вороніну й виїзд до Юрківки. Там поліцейські зустріли літню жінку, яка залишилася сама на своїй вулиці й не збиралася залишати домівку. Побачивши правоохоронців, пенсіонерка не змогла стримати сліз.
«Вона була дуже здивована, що ми взагалі змогли доїхати до неї. Казала, що навіть військових давно не бачила, а тут приїхала поліція, щоб допомогти евакуюватися. Для неї це було неймовірно, адже вона розуміла, що цією вулицею майже безперестанку курсують ворожі FPV-дрони», - пригадує майор поліції.
Попри втому та постійну загрозу, поліцейські продовжують виїжджати до людей, які потребують допомоги. Адже за кожним таким викликом - чиєсь життя, яке ще можна врятувати.
«Коли люди зустрічають нас зі сльозами на очах і дякують за те, що ми приїхали, розумієш, заради чого все це робиш. Кожне врятоване життя, кожна людина, якій вдалося допомогти, - це найбільша мотивація для поліцейського», - наголошує Руслан Воронін.
Відділ комунікації поліції Запорізької області
