Правоохоронець із 25-річним досвідом пройшов шлях від міліціонера служби охорони до заступника керівника поліції прифронтового міста. Про вибір професії жодного разу не пожалкував і залишається вірним прийнятому рішенню - служити й захищати. Вже майже рік пліч-о-пліч з колегами він протидіє злочинності, забезпечує безпеку громадян, виявляє зрадників і диверсантів в одній з «найгарячіших» точок країни. Ризикуючи життям і здоров’ям, під щільними обстрілами щодня наближає деокупацію запорізького регіону та нашу Перемогу.

Свою службу в правоохоронних органах Андрій Володимирович розпочав у 1998 році на посаді міліціонера УДСО. Здійснення фізичної, об’єктової охорони, супровід цінностей, робота в групі затримання вимагали від молодого фахівця фізичного гарту, вогневої підготовки, швидкого аналізу та здатності приймати нестандартні рішення. Кожен виклик був не схожий на інший, а виїзд на завдання – крок у невідомість. Проте відповідальність, ризик і небезпека лише загартували його дух, а згодом привели в карний розшук.

Усю романтику й реалії оперативної служби – кількагодинні засідки, нічні погоні, робота часом без сну та відпочинку – правоохоронець пройшов у Шевченківському РВ ГУМВС в Запорізькій області. Там же через 11 років очолив сектор кримінальної поліції, а згодом - у центральному (Вознесенівському) районі міста.

Про свою службу оперативник із 14–річним стажем говорить з втіхою і гордістю. Роботу розшуківців вважає взірцем мужності та самовідданості. Саме вони рятують людей, чиє життя опинилося під загрозою, йдуть по слідах і виводять на чисту воду злочинців. Збирають, аналізують факти й розплутують злочини, які здавалося б, неможливо розкрити.

Він наголошує, що карний розшук – це важкі трудові будні та копітка праця колективу. Один у полі - не воїн. Саме тут розумієш, чого варта підтримка товариша й прикрита у потрібний момент спина. Оперативник зі стажем на особистому прикладі навчає підлеглих тонкощам розшукової роботи й вимагає самовідданості.

На «особистому рахунку» правоохоронець має чимало розкритих «гучних» злочинів. Одним з таких було розкриття резонансного вбивства в популярному міському ресторані. Для пошуку й затримання одного з фігурантів – учасника злочинного угрупування - розшуківцям знадобився майже рік.

Своїм наставником у «школі оперативної майстерності» майор поліції вважає Олександра Гордієнка. Саме тому в жовтні минулого року погодився на його пропозицію очолити кримінальний підрозділ відділення поліції №1 Пологівського РВП.

Відтоді правоохоронець стійко приймає усі виклики служби у прифронтовому місті. Спектр завдань та функцій для нього значно розширився - від розкриття злочинів загальнокримінальної спрямування, протидії мародерству до роздачі хліба й медикаментів населенню.

Так, у липні гуляйпільські поліцейські оперативно розшукали автокрадія та викрадений транспорт, а  в серпні по гарячим слідам затримали розбійника, який вдерся в будинок місцевої мешканки, побив жінку та заволодів її грошима.

«Наше завдання на місцях ворожих влучань – врятувати людей з-під завалів, стабілізувати їхній стан та передати лікарям швидкої. Інколи доводиться організувати вивезення поранених до блокпоста, де їх забирають військові медики», - розповідає майор поліції. – Провести заходи маємо встигнути в перерві між обстрілами».

Він визнає, що ризик для життя – невід’ємна складова службових буднів. У липні внаслідок влучання керованої авіабомби поряд з укриттям правоохоронців, він і п’ятеро колег отримали травми різного ступеня тяжкості.

Наразі усі поліцейські відновились й продовжують підтримувати порядок у прифронтовому місті.

Відділ комунікації поліції Запорізької області