Людські втрати - жорстокі реалії війни, тому правоохоронець вважає свою роботу вкрай потрібною для порятунку постраждалих та збереження життів. Кожен на своєму місці повинен робити для перемоги те, що добре вміє. У найскладніших ситуаціях він зосереджується на головному - якісно надати домедичну допомогу.
З реаліями війни та підступністю росіян інструктор з особистої безпеки тренінгового центру ГУНП в Запорізькій області Андрій Грачов стикнувся у 2017 році, під час участі в антитерористичній операції на Донбасі.
Сьогодні він працює у складі мобільних груп поліцейських-парамедиків, які першими прибувають на місця «прильотів» і надзвичайних подій у Запоріжжі та області. Їхні основні завдання - стабілізувати критичний стан людини та доправити до найближчого медзакладу. «Працюємо в екстремальних умовах. Зазвичай на прийняття рішень - лічені хвилини, а для цього потрібна швидка реакція, стресостійкість, фізична витривалість та доведені до автоматизму навички тактичної медицини», - зазначає поліцейський.
Розповідаючи про свою роботу Андрій Грачов згадує, як у серпні минулого року ворожий КАБ влучив по одній з вулиць Оріхова. «Тоді там був блокпост. Як стало відомо згодом, у момент вибуху поліцейські саме перевіряли документи групи громадян, які поверталися у рідне містечко, аби забрати речі зі своєї оселі. На місце події я з колегами прибув за лічені хвилини. Поранених було багато, частина з них перебували у важкому стані. Я зразу кинувся до трьох людей, яких вибуховою хвилею відкинуло в сторону. Серед них був поліцейський вже без ознак життя, а поруч лежали бабуся з онуком. Накладаючи турнікети на кінцівки хлопця, я паралельно підтримував розмовний контакт із жінкою, вказуючи щоб вона затисла рукою рану на своїй нозі. Тим часом я розрізав футболку юнака та став обробляти проникаючі рани живота. Його патріотичне татуювання – Герб України на всі груди – закарбувалось у моїй пам’яті».
Під час тих подій ворог запустив по Оріхову ще 6 КАБів. Частина з них пролетіли у небі прямо над поліцейськими та пораненими людьми. «Відчуття страху не було, адреналін зашкалював, а думки були лише про вдалу евакуацію. Коли передавав хлопця колегам, пенсіонерка почала втрачати свідомість та ледь не впала на металевий штир, який був за спиною. На щастя, я встиг її піпідхопити», - розповідає правоохоронець.
У роботі парамедиків вкрай важливі знання та навички, проте іноді наче виші сили допомагають рятувати людей. Як приклад, Андрій Грачов наводить ще один незабутній бойовий виїзд. У листопаді минулого року на Запоріжжі внаслідок ракетного удару по одному з населених пунктів загинули та були поранені мирні мешканці. Вибуховою хвилею та уламками пошкодило десятки домоволодінь. Під час роботи на місці влучання до поліцейських звернулася жінка, благаючи допомогти її матері, яка самостійно не пересувається. Коли парамедики підбігли до будинку пенсіонерки, то не повірили своїм очам: в ньому розтрощило всі вікна, окрім одного – у кімнаті, де перебувала старенька. Бабуся лежала в ліжку неушкоджена, навіть зі стін та полиць не впала жодна ікона, а їх там було багато.
Ця історія відбулася в той же день, коли заступниця Міністра внутрішніх справ Катерина Павліченко вручила Андрієві нагрудний знак «За відзнаку в службі». Одразу після урочистого зібрання він виїхав на бойове завдання.
У періоди затишшя у прифронтових населених пунктах парамедики разом із іншими поліцейськими вживають заходів щодо охорони публічного порядку. Одним з важливих завдань - володіти інформацією щодо кількості людей та місця їх проживання, щоб одразу орієнтуватись де можуть бути постраждалі у разі влучань по житлових об’єктах.
На жаль, багато громадян категорично відмовляються від евакуації. Так, під час чергової ворожої атаки по Оріхову, неподалік одного з будинків впав снаряд, а його уламки пошкодили покрівлю. Хазяїн домогосподарства поліз на дах, аби полагодити його і в цей момент знов відбувся обстріл. Внаслідок він отримав важке поранення ноги. Парамедики надали чоловіку першу невідкладну допомогу та доправили до медзакладу, але він відмовився від госпіталізації та намагався одразу повернутися додому.
«Вгамувався тільки після того, як ми з ним поговорили про те, що своїми діями він наражає на небезпееу не тільки себе, але й тих, хто виїжджає задля порятунку», - згадує Андрій Грачов. Адже під час евакуації чоловіка обстріли не вщухали, а снаряди лягали зовсім поруч.
Між ротаціями Андрій постійно навчається, самовдосконалюється та, як інструктор з особистої безпеки, тренує колег, акцентуючи увагу на ефективних та новітніх методах тактичної медицини. Професійно виконана робота на своєму місці - маленька складова, що допомагає наблизити нашу перемогу.
Не падати духом та вірити у найкраще майбутнє допомагають дружина та 8-місячний синочок, які завжди чекають вдома. Для дитини, народженої під час війни, батьки обрали символічне ім’я Дамір, яке має старослов’янське походження та означає «буде мир».
Нагадаємо: Арт-терапія як панацея від болю, завданого війною: запорізька поліцейська про особисті методи подолання стресу
Відділ комунікації поліції Запорізької області
