У селищі нині залишаються близько 900 місцевих жителів. Без газу та опалення з настанням морозів жити людям стало ще складніше. А через підвищення інтенсивності обстрілів ситуація склалася вкрай нестерпна. 

Це й змусило 75-річну Тетяну Петрівну наважилась на евакуацію. Бабуся вже кілька разів виїжджала до обласного центру, але через те, що дуже сумувала за домівкою, поверталася. І це попри те, що внаслідок ворожого обстрілу серйозно пошкоджено її будинок, а сама вона отримала травму!

«Багатоповерхівка наша - в найбільш небезпечному районі Степногірська, і на весь під’їзд я залишилася сама», - із сумом розповідає жінка, замикаючи в цей час вхідні двері своєї квартири. Вона додає, що росіяни дуже часто обстрілюють селище. Відлунням її слів стають звуки вибухів...

«Неподалік від нашого будинку впала авіабомба, залишилася величезна вирва. Тоді я подумала, що коли вона, не дай Боже, потрапить у наш будинок – зруйнує всі поверхи… Саме тоді й вирішила виїжджати до Запоріжжя з поліцейськими. Нехай мій дім «воює»… Я дуже його прошу, щоб він тріщин не давав», – вже дорогою до обласного центру розповідає Тетяна Петрівна.

У Степногірську жінка прожила понад 30 років. Про перші дні повномасштабного вторгнення розповідає з жахом, бо тоді багато хто не міг одразу прийняти дійсність та повірити в те, що відбувається: «Ми не вірили, що росія могла так напасти на Україну».

Зараз у її квартирі повністю відсутні опалення та вода, часто зникає світло. «А по сусідньому будинку, - каже. - нещодавно вдарили росіяни. Вони вже багато квартир порозбивали, людей повбивали… На дорозі ми довго не стоїмо, постійно прислухаємося до звуків. Уявляєте, приїхав хлопець, стояв коло під’їзду... Раз – і вбили».

Після прибуття до безпечного місця Тетяна Петрівна не може стримати сліз. Вона дуже сумує за своїм житлом і селищем, в якому фактично залишилося все її життя. Щиро подякувавши поліцейській евакуаційній групі за допомогу, впевнено заявляє, що вірить у перемогу України, а після - планує обов’язково повернутися додому.

Першочерговим завданням поліцейської евакуаційної групи є допомога прифронтових населених пунктів в організації евакуації та пошуку прихистку.

Евакуація – це завжди складне рішення, важкий життєвий крок та велике випробування для будь-кого. Втім, залишатися на небезпечній території, постійно наражаючи своє власне життя та життя своїх близьких на небезпеку – це вкрай ризиковано, бо ціна такого рішення може бути високою. Саме тому евакуаційна група поліції Запоріжжя закликає мешканців прифронтових населених пунктів: не зволікайте та евакуюйтеся на безпечну територію! Від цього рішення залежать ваша безпека та ваше життя.

Нагадаємо: Холод та обстріли змусили покинути оселі: запорізькі поліцейські евакуювали до безпечного місця двох пенсіонерок (ВІДЕО)

Відділ комунікації поліції Запорізької області