Потрощені будинки, глибокі вирви від вибухів, хвостовики снарядів, які стирчать із землі, – такою через постійні ворожі обстріли стала Батьківщина Нестора Махна. Життя правоохоронців мало чим відрізняються від життя цивільного населення – той самий рівень небезпеки і складні соціально-побутові умови. Втім вони сумлінно несуть службу в цілодобовому режимі.

По мирному Гуляйполю ворожі війська застосовують реактивні системи залпового вогню, танки, важку артилерію, завдають авіаційних ударів. Історична земля буквально зорана численними влучаннями, а їх за добу буває понад 200. Від російської агресії страждають і навіть гинуть місцеві жителі. Щодня місцеві поліцейські документують наслідки обстрілів. Часто доводиться фіксувати воєнні злочини під вогнем – бо обстріли майже не вщухають.

Попри небезпеку поліцейські дбають про правопорядок на території обслуговування. Адже навіть у воєнний час правопорушників вистачає, у тому числі й на дорогах.

Задля безпеки населення вантажі автівок ретельно перевіряють. Так само як і самих водіїв. Чи не сіли бува за кермо напідпитку або щодо дотримання Правил дорожнього руху.

Одним з найцінніших об’єктів інфраструктури в передмісті Гуляйполя є елеватор. Його можна назвати справжнім символом надії, адже зерно, яке в ньому досі зберігається, збирали під ворожим вогнем. Навесні, будь там що, воно має лягти в ріллю, аби дати людям наступний врожай. Отже, поліцейські пильнують за збереженням посівного матеріалу, бережуть його від мародерів.

До звичного поліцейського сервісу нині належить і розвезення гуманітарної допомоги та пенсії місцевому населенню. Поза увагою правоохоронці не залишають і тих небагатьох людей, що залишаються в «сірій зоні». На межі виживання люди не втрачають надії, і в тому велика заслуга саме поліцейських.

Нагадаємо: Зона виживання. Поліцейські – про життя в Гуляйполі

Відділ комунікації поліції Запорізької області