За роки служби випускник «кузні кадрів» карного розшуку «Меч і полум’я» пройшов шлях від молодшого інспектора оперативно-пошукової групи з розкриття кишенькових крадіжок до керівника убойного відділу та заступника начальника Комунарського райвідділу УМВС в Запорізькій області. З нагоди професійного свята правоохоронець розповів про своє життя і боротьбу з бандитизмом, а головне - про особливості та реалії роботи оперативників, які виконують службовий обов’язок та ведуть наполегливу боротьбу зі злочинністю, зміцнюючи законність та правопорядок в Україні.
Оперативник із 20-річним стажем розповідає, що потрапив до лав радянської міліції завдяки легендарному працівнику карного розшуку - Семену Наумовичу Цибульському. Саме він створив перший оперзагін у Запоріжжі - «Меч і полум'я». Учасник Другої світової війни, розвідник-десантник, Цибульський був чудово підготовлений: досконало володів прийомами самбо, чудово орієнтувався на місцевості та знався на мистецтві розшуку. Тому ж навчав і своїх вихованців – студентів та учнів старших класів.
Майор міліції у відставці Ткач розповідає, що прийшов у «Меч і полум’я» 15-річним юнаком. Разом із іншими хлопцями із захватом опановував ази особистого розшуку – комплексу заходів, які можуть допомогти виявити злочинця у натовпі. Для цього треба бути тонким психологом – зловмисника можна визначити лише за манерою поведінки.
Саме тому в 1984 році після закінчення строкової служби у повітряно-десантних військах, маючи розряд кандидата у майстри спорту по боксу, він вступив до лав радянської міліції.
Особливо тепло згадує Віктор Остапович перші роки служби у відділенні карного розшуку УВД Запорізького міськвиконкому на базі Жовтневого райвідділу. Як він, молодший інспектор карного розшуку, з новими силами включився у боротьбу зі злочинністю: разом із іншими вихідцями «Меча і Полум’я» проводили рейди, перекривали місця збуту та купівлі викраденого (ломбарди, ринки), виявляли та затримували злочинців. «На оперативних завданнях, аби не видати себе завчасно та взяти крадія на «гарячому» з напарником ми спілкуватись мовою жестів, розуміли один одного без слів», - розповідає він.
Залучали молодших співробітників карного розшуку не тільки для «полювання» на кишенькових крадіїв у курортні місця, а і по всьому СРСР – для затримання та конвоювання серійних вбивць, розбійників. Тому, для підтримання фізичної форми двічі на тиждень після роботи розшуківці займались кунг-фу та боксом.
В подальшому працював опером на території Жовтневого району, де виконував нове специфічне завдання - контроль за іноземними студентами вишів міста. Тісно взаємодіяв з дільничними інспекторами. Разом з колегами вели обліки та знали в обличчя багатьох «формальників» і раніше судимих осіб свого району.
Набувати професійних навичок доводилось постійно. Коли в 1993 році прийшов до відділу боротьби зі злочинами проти особи УВД міста Запоріжжя, пройшов «школу оперативної майстерності» під керівництвом Новикова Олександра Васильовича. Витримка та терпіння - у засідках, емоційний контроль - при спілкуванні зі вбивцями і ґвалтівниками. Не всі витримували психологічне навантаження та специфіку роботи. Колектив формували найкращі фахівці розшуку.
Віктор Остапович згадує, як у 90-ті роки при розкритті резонансного замовного вбивства директора Запорізького масложиркомбінату Жукова для затримання кілера розшуківці понад три години перебували у засідці під снігом.
Зосередженість, копіткий пошук речових доказів та аналіз фактів допомогли в розкритті викрадення та вбивства директора дому культури «ДЕЗ» Ніколаєвої. Замовниками цього злочину виявились родина крупної будівельної фірми міста, яким потерпіла відмовилась продати адмінприміщення ДК у центрі міста. Застосовувались і спеціальні розшукові методи. Так, саме завдяки успішній дезінформації зловмисників вдалось затримати безпосередніх виконавців, а згодом, і замовників злочину.
Наступним етапом професійного росту Віктора Ткача стала робота у 1999-2000 роках. Працюючи оперуповноваженим з особливих справ у відділі боротьби з міжнародними та етнічними організованими злочинними групами, протидіяв незаконному обігу зброї, наркотиків та їх контрабанді, а також викривав та затримував членів бандитських формувань.
Здобуті знання та навички Віктор Остапович успішно застосовував у подальшому на посадах начальника убойного відділу міського управління та заступника начальника по оперативній роботі - начальника кримінальної міліції Комунарського райвідділу. На керівній роботі навчав підлеглих тонкощам розшукової служби, вимагав самовіддачі, але завжди дослухався та відстоював свій колектив, особливо середній та молодший особовий склади.
Сьогодні майор міліції у відставці залюбки ділиться оперативним досвідом з молодим поколінням розшуківців. Радить всебічно розвиватись та ставити перед собою мету, адже тільки вона, віра в себе та наполеглива праця приведуть до високих визнань та авторитету не лише серед колег, а й довіри громадян.
Відділ комунікації поліції Запорізької області
